Хто знає, які дивовижні історії зберігають забуті у вагоні потяга, залишені на лавці в парку або упущені у водостічну канаву речі? Для письменника Ентоні Пардью вони стали джерелом творчого натхнення на все життя. А ще — вічним нагадуванням про власну провину, адже одного разу він втратив безцінний подарунок коханої, з яким поклявся не розлучатися… Ентоні вірить, що зможе виконати обіцянку, ставши Хранителем забутих речей. Одного разу він знаходить випадково залишену коробку з-під печива з сірим піском — прахом померлої людини. Тільки знайти її господаря часу в Ентоні вже не залишилося… Але сила любові здатна зробити смерть початком нової чудової історії.
Igrina про Евгений Львович Ланн
04 04
Да просто скажите честно: переводчик ― говно, переводы плохие
Я считала Диккенса ужасным и скучным, пока не начала читать его по-английски
Сперва было трудновато, потом привыкла
Но читать начала только после того, ………
Barbud про Леонтьева: Zа право жить (Современная проза, О войне)
03 04
Сойдет для принудительного внеклассного чтения в военизированном лицее имени Вошьдя и Учителя по предмету "Старые сказки о важном". Издавать надо сразу в рулонах. Оценка: нечитаемо
sem14 про Даниэль Мусеевич Клугер
03 04
Сегодня, 3/4/25, скончался и был похоронен Даниэль Клугер ז"ל благословенной памяти.
virtcatty про Леонтьева: Zа право жить (Современная проза, О войне)
02 04
Не сильно Литературно, но читать можно, и ГЛАВНОЕ НУЖНО! Чтобы люди знали.
Для Лысенко ВА Да Я Русский патриот и не в коем случае как Вы пишете "рашен"
Кому жить , а кому умереть каждый решает САМ и способствует этому тоже САМ!
Прочитавшие эту книги читали: